27 березня в Одесі в кількох кімнатах будинку №13 на вулиці Жуковського відкрився перший в Україні Музей звуку, в якому представлені унікальні екземпляри звукової апаратури і носії інформації, – від історичних раритетів до найсучаснішої звуковідтворювальної техніки.
Відвідувачі музею, створеного головою Одеського відділення Спілки звукорежисерів України Василем Пінчуком, можуть побачити еволюцію звукозапису: колекцію грамофонних і вінілових дисків, величезні радіоприймачі, старовинні грамофони і мікрофони, портативні програвачі платівок довоєнного часу, які вміщуються в кишені і заводяться ключем.
Багато відвідувачів зупинялися біля колекцій аудіотехніки, щоб послухати раритетні записи і звукові листи на платівках, вінілових стрічках та дроті.
Крім того, адміністратор музею Володимир Гребеняк розповів про деякі експонати, пов’язані з історією звуку в кіно і театрі, становлення музикантів, таперів, шансоньє і відомих одеських виконавців, історії фестивального руху Одеси.
При бажанні відвідувачі музею зможуть стати володарями ексклюзивних аудіосувенірів, які виготовлять фахівці студії звукозапису.
За словами Гребеняка, щойно відкритий музей, в якому зібрано понад 5 тисяч раритетних зразків аудіотехніки, покликаний також стати клубом, де збиратимуться шанувальники музики – старовинної і сучасної.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.