Популярне

А я подарував би більше…

Після завершення школи перед кожним із нас постає непросте питання вибору: куди піти навчатися? Не завжди переважують шальки бажаного та потрібного. Ми йдемо навчатися, як правило, вслід за своїми «половинками» або ж наслідуючи вибір людини, котра не розділила із нами тієї чаші, що зветься коханням.

Нове місце – це, звісно, нові обличчя, знайомства, а подеколи й любов. Уляна ні за чим із цього не гналася. У неї було найважливіше – її коханий хлопець Юра. Приватна власність, як часом полюбляла жартувати дівчина. Приїхавши у чергове місто подавати документи на вступ до університету, їй перехопило подих, а надставний бриз змусив залишитися тут, як мінімум, на п’ять років. Вчилася світлоруса, мініатюрна Улянка легко та невимушено. Їй це вдавалося не прикладаючи надзвичайних зусиль. Решту ж часу присвячувала єдиному та неповторному, своєму - Юркові, а точніше розмовам по телефону із ним. Через, що не раз доводилося вислуховувати кпини своїх подружок по кімнаті гуртожитку.

- Це ж педагогічний. Журналістика. Де ти тут знайдеш хлопців? – заспокоювала сумніви коханого Дюймовочка. - У нас в групі їх лише троє. – казала вона. Один – немов брат. Я його знаю ще із дитинства. Інші ж двоє, тернопільських, Міша та Олег, показують казна-що із себе. До того ж я практично із ними не спілкуюся. Коли-не-коли пожартують до мене та й годі. Ну раптом ще на парі або ж інколи на перерві, Міша підморгне або поцікавиться справами. Милий, тобі не потрібно перейматися. Він же не підходить та й про почуття свої мовчить.

Навчання проходило відмінно. На парах отримувала одні лиш п’ятірки. Несподіванок не любила та й не мала із ними справ. Єдиний сюрприз, котрий очікував на маленьку розумничку, приїзд Юри. Хлопець вирішив не дочікуватися своєї принцесочки із навчання та з’явився із красивим букетом троянд одразу ж в університет. Уляна почувала себе щасливою. Її надія, її опора, її Юра був поруч. Вони у центрі уваги всіх одногрупників, адже нічого подібного жодна подружка, точно ще не переживала у своєму житті. Та тут раптом, до аудиторії заходить Міша. Він іще з порогу до нас посміхається. Поволі підходить, зупиняється, дивиться на мене мовчки хвилину… тоді каже:

- Я б тобі більше подарував.

Обертається та йде сідати на своє місце. Після пар – ці слова стали темою обговорення групи журналістів, студентського гуртожитку та, звісно, подружок дівчини, котра купається в увазі хлопців. Після тих необачно кинених слів, голос Юрика бринів образою. Відчувалися уже не ті рідні нотки, а мовби грубі, старечі та ображені. А у чому вона винна? Уляна, не знаючи, що й думати вирішує порадитися із найближчою подружкою та одногрупницею:

- Чому той Міша так сказав? Як же ж Юра? На що він образився?

- Не переживай ти. - вмовляла Надя,- якщо Юра тобі дорікає та ображає, можливо, забудь його. Ти подивися краще на Мішу. Ну не просто так же він сказав. Він тебе любить. До того ж у нього прописка тернопільська, і хата немаленька. Будеш міською пані.

- Так-так? – зашарілась Улянка. – Ти справді так думаєш?

Ввечері ж знову зателефонував Юра. Виявляється, і цього разу він не збирався гамувати запалу своїх почуттів та наговорив багато зайвого. Подібні закиди дівчина терпіти не мала наміру. Вона зопалу сказала:

- Не кричи на мене, я не твоя власність. Я зараз передзвоню до Міші.

І справді після посиденьок із одногрупницею вона була готова піти за, ще вчора чужим Мішею, всього лиш одногрупником Мішею, на край світу.

Так пройшов тиждень. Сусідки по кімнаті порадившись вирішили поговорити із тим кавалером, про котрого уже не один день думала їхня маленька Дюймовочка. Нелегка місія випала на долю тієї ж Наді. Вона, як з’ясувалося, була подружкою також і цього горе-кавалера. З’ясувалося, що він любить іншу, а ці слова для нього абсолютно нічого не означають. Це так, для розваги. Міша, дізнавшись про почуття одногрупниці пообіцяв більше не жартувати із дівчиною і таки виконав своє слово.

Помаленьку про цю історію у групі почали забувати і все ставало на свої місця. Уляна помирилася із своїм хлопцем і по сьогодні продовжує вчитися та проговорювати ввесь свій вільний час від навчання із старим-новим – своїм Юриком.

Щоправда, ось уже третій рік, ніхто його не бачив в університетських стінах і тим паче із шикарним букетом троянд.

Михайло Мельничук
Всі статті автора

Колонка

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією