Популярне

Реклама лікарських засобів: дві сторони медалі

«Мезим» - шлунку добре з ним», «В животі ураган – приймай «Еспумізан»… Ці рекламні заклики, які «назубок» знають дорослі і діти, вже зовсім скоро можуть зникнути з голубих екранів, радіоефірів та сторінок преси. На початку липня Верховна Рада розглянула законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони реклами лікарських засобів». Він передбачає повну заборону реклами лікарських засобів у ЗМІ, за винятком спеціалізованих видань. Та проект закону було відхилено.

     Загалом, це вже не перша спроба уряду «викоренити» рекламу лікарських засобів. У 1996 році в Україні заборонили рекламу рецептурних лікарських засобів. Одним із законопроектів Верховної Ради у 2007 р. передбачалося дозволити лише внутрішню рекламу лікарських засобів у закладах охорони здоров’я та спеціалізованих виданнях. У грудні 2011 року Верховна Рада заборонила рекламу лікарських засобів, застосування і купівля яких дозволяється лише за рецептом лікаря. Згідно з прийнятим законом, заборонена також реклама лікарських засобів, які входять до списку заборонених до рекламування лікарських засобів. На початку 2012 р. було зареєстровано проект закону щодо повної заборони рекламування товарів (не лише лікарських засобів) за участю або з використанням зображення лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів. Та віз і досі там, бо на даний час закон залишається лише проектом…

Отож, у чому плюси і мінуси повної заборони реклами лікарських засобів для пересічного українця? Реклама, як відомо, потужна зброя. Цілком здорова людина, прослухавши «енну» кількість разів один і той самий текст на рівні підсвідомості починає вважати, що в неї ознаки згаданого в рекламі захворювання.

- Є такий метод випробовування медичного препарату, коли одній групі людей дають цей препарат, а іншій – зовсім інший, але навіюють, що споживають вони той препарат, - пояснює кандидат наук із соціальних комунікацій та психолог Галина Петрівна Синоруб. - Людина з цієї другої групи підсвідомо переконана, що він їй допоможе. І справді, такі випадки траплялися. Отже, бачимо навіювання може мати сильну дію. Сьогодні реклама діє на емоції, зокрема викликає страх. Часто чуємо: «Якщо ви не придбаєте це, то станеться то і то». І людина, не пройшовши відповідне обстеження, йде і купує відповідний препарат.

Отож, плюсом нововведення можна назвати зменшення випадків самолікування, яке часто призводить до невтішних наслідків. Згідно з вітчизняними дослідженнями, щороку через неправильне використання медичних препаратів гине 5% українців, а у 25% неправильно підібрані ліки викликають алергію.

- Поки буде реклама, люди не будуть йти до лікарів,- вважає головний спеціаліст відділу державного контролю у сфері обігу лікарських засобів та медичної продукції Олександра Яківна Вінярська. - Навіть профілактичні засоби варто підбирати індивідуально. Часто пацієнт вважає, що в нього хвора щитовидна, «ковтає» розрекламований «Йодомарин» і навіть не підозрює, що в нього цілий «букет» зовсім інших захворювань. Тому в будь-якому випадку потрібно обстежитися

. Але «за кадром» залишається той факт, що не всі лікарі сьогодні володіють новинками фармацевтичного ринку. - Не раз траплялися лікарі, що,напевно, ще зі студентських років вивчили «Анальгін» і «Аспірин» і приписують ледь не від усіх хвороб, - розповідає тернополянка Ірина Ваврик. - І тому рівень довіри до людей в білих халатах не такий вже й високий. А медикаменти скуповують без обстежень, «бо реклама каже, що поможе».

Неможливо оминути і фінансову сторону даного законопроекту. Тут для пересічних громадян – одні мінуси. Адже, за прогнозами експертів, повна заборона реклами медичних препаратів відіб’ється на ціні медикаментів і витягне не на одну гривню більше з кишені пересічного українця. Це зумовлено тим, що виробники шукатимуть інших способів просування продукту на ринок. А вони будуть значно витратнішими, ніж пряма реклама. Відповідно, різницю компенсуватимуть підвищенням цін. Просування одного препарату в цілому, за оцінкою експертів, збільшує його ціну на 50-70%, тоді як у західноєвропейських країнах - максимум на 30. Заборона реклами - серйозний удар для медіаринку, оскільки фармацевтика займає друге місце по рекламних бюджетах на телебаченні. За оцінками комерційного директора групи компаній "1+1" Дмитра Лисицького, заборона призведе до скорочення обсягів рекламного ринку на 15%.

Проблему із рекламою лікарських засобів по-різному вирішують у світі. У Росії подібний законопроект двічі виносився на обговорення, але так і не був прийнятий. У Канаді, Азербайджані така реклама заборонена повністю. У Швейцарії заборонено рекламувати лікарські засоби на радіо та телебаченні. В Австрії, Бельгії, Німеччині, Нідерландах, Норвегії, Ірландії, Данії, Франції, Фінляндії, Чехії існують Кодекси з обмеження медичної реклами. Згідно з вимогами цих кодексів, у рекламі заборонено вказувати інформацію про те, що при застосуванні лікарського засобу настане поліпшення стану здоров’я людини, що медична консультація необов’язкова, що немає побічних явищ, посилання на рекомендації вчених, медичних працівників, відомих людей і так далі.

На перший погляд, для пересічного громадянина прийняття законопроекту принесло б більше користі, ніж шкоди. Та сьогодні багато народних обранців тісно пов’язані з діяльністю телеканалів та різних ЗМІ, які рекламували медпрепарати. Напевно, не один ласий шматочок перепадав і їм… Повна заборона реклами – рішучий крок вперед до Європи. Та були, є і, напевно, будуть неєвропейські довжелезні черги, низький рівень обслуговування пацієнтів і халатність лікарів. Залишається ще одна важлива «дрібниця»: заборона реклами лікарських засобів ні одному українцю не додасть ні здоров’я, ні грошей у гаманець…

Світлана Чихарівська
Всі статті автора

Здоров`я

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією