Популярне

Микулинці

Микулинці – селище міського типу у Теребовлянському районі. Першу згадку про Микулинці як давньоруський град Микулин зустрічаємо в “Повчанні” Володимира Мономаха своїм дітям від 1096 Р. Наступна згадка про Микулин є у Лаврентіївському літописі від 1144 р. у зв’язку з князівськими міжусобицями та походом великого князя київського Всеволода проти галицького князя Володимирка Володаревича.

 
У другій половині XI ст. поселення входило до Теребовльського уділь­ного князівства, з 40-х pp. XII ст. — до Галицького, а з 1199 р. — до Галицько-Волинського князівства.
 
На той час Микулин був значним населеним пунктом, через який проходив торговий шлях з Галича до Києва. 1387 р. у складі Галицької землі Микулин підпав під владу Польщі і згодом став називатися Микулинцями. У 1595 p. дружина краківського каштеляна Спитка Йордана з Закліщина — Анна Йорданова зі шляхетського роду Сєнявських отримала від короля Сигізмунда III привілей, яким село Микулинці перейменовувалося на однойменне місто.
 
Ще до цього (1550 р.) вона з ламаного каменю побудувала мурований замок-фортецю у вигляді квадрата, що у поєднанні з вигідним географічним положенням сприяло зростанню
 
поселення, збільшенню кількості населення. Місто отримало право на проведення трьох ярмарків щороку і кожного вівторка — торгів. Жителі звільнялися від податків на 10 років, приїжджим купцям дозволялося вести безмитну торгівлю.
 
Незабаром Микулинецький ключ перейшов до роду Зборовських, від яких у 1637 р. його набув Станіслав Конєцпольський, краківський каштелян, великий коронний гетьман.
 
У 1674 р. турецько-татарські завойовники після 15-ти годинної облоги віроломно оволоділи замком і містом, розграбувавши його і взявши велику кількість ясиру.
 
Привілеєм від 16 грудня 1758 р. король підтвердив для Микулинців статус міста і надав їм герб на честь Юзефа Потоцького, що зображав постать Святого Йосифа на білому тлі, а також — магдебурзьке право на рівні з іншими містами Корони і Литви. Магдебурія забезпечувала Микулинцям самоуправління, яке не підлягало ні сеймикам Руського воєводства, ні трибуналам коронним, а ні судам міським, ні земським. Обов’язковими були тільки ухвали Сейму, а також податки для потреб Речі Посполитої.
 
Людвіка Потоцька власним коштом у 1761-1779 pp. побудувала Троїцький костьол у стилі барокко (архітектор А.Мошинський) і фундувала його вінцентинам. А неподалік у мальовничому місці, звідки відкривається чудова панорама на містечко і р.Серет, вона побудувала знаменитий палацовий комплекс.
 
Згодом Людвіка Потоцька подарувала містечко своєму брату графу Мнішеку — “грандметру Галичини”, який продав його барону Конопці. Конопка пристосував замок під суконну фабрику, заснував грязелікарню біля сірчаних джерел, оселив біля міста німецьких колоністів. Його справу продовжив граф Рей.
 
Містечковий статус Микулинці зберегли й після переходу Галичини до австрійських володінь, що опосередковано проявилося і у гербі населеного пункту.
 
 

/div

Наше

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією