28 квітня 1995 р. сесія Кременецької міської Ради своїм рішенням затвердила нову редакцію герба: у лазуровому полі срібна напівзруйнована вежа фортеці. У вільній частині поля – герб Волині. Нова міська емблема, на думку її творців, не тільки символізує героїчне минуле міста, але й відображає реальний стан Крем’янецького замку.
У 1840 р. волинським губернським землеміром був поданий проект нового крем’янецького герба, у якому частково повторювалися старі мотиви: “на високій горі укріплений замок і над ним латинські літери “I.H.S.” із хрестом угорі, на знак існування в тому місті єзуїтського ордену; у горішній частині щита вміщено герб Волинської губернії.
У 1873 р. герольдмейстер Кене зі своїм варіантом герба черговий раз поставив перед Геральдією питання щодо емблеми Кременця. Він за основу свого проекту взяв ескіз герба 1840 p., вилучивши з нього латинський вензель Христа і залишивши алегорію міста-фортеці.
31 січня 1874 р. проект Кене був реалізований імператорським указом. Герб Кременця мав наступний вигляд: “на срібному тлі, на зеленому горбі, червоний, зі срібними швами, замок is двома вежами. У вільному куті щита герб Волинської губернії”. Щит було увінчано срібною кам’яною короною з трьома зубцями (повітове місто) й обрамлено двома золотими колосками, перев’язаними Олександрівською стрічкою.
Творці емблеми Кременця радянських часів, яка не була юридично затверджена, відсунули старий герб міста в далекий кут, зробили його лиш тлом для повноти сприйняття комуністичної ідеології. В його центрі були нові реалії: силует цукрового заводу, пам’ятник Юліушу Словацькому, які характеризували тогочасні економічні та культурні здобутки Кременця.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.