Легенди Коломиї

Про Коломию до 1241-го року згадок немає. Відомо лише, що вже тоді місто існувало, і було значним поселенням. Є версія про давньоримське походження міста, яке мало назву Коломіа (Колонія). І на підтвердження додають знайдені в цих краях римські монети. Популярною є легенда про місто коло Мия. Мий – то ніби не конкретна якась ріка (бо, як справедливо пише Блека, якби Миєм називався колись Прут, то й сіл коло нього назвали б чимало). 

Не можу не навести ще одну дотичну оповідь, що десь там, де Прут сходиться з Пістинькою в селі Лючі коло Березовів, стояла колись дерев’яна статуя слов’янського божка Мия. В тому місці біля статуї був брід, яким люди переходили на другий берег, але коли впали дощі і була повінь, то його предки помагали людям переходити на другий бік, а люди залишали під статуєю Мия хлібину або калач, які забирали перевізники, його предки, й тому люди назвали їх коломийчуками, цебто тими, що працювали коло статуї божка Мия.

Автор, що наводить оцю байку, спокійно робить висновок, що місто було засноване нашими предками антами у ІV-VІ ст. нашої ери. Мені ж сподобалась така історія: місто збудував у 1214 році перший галицький коронований король угорського роду Коломан і назвав його своїм іменем, яке потім перетворилося в Коломию.